Запросив мене Сергій висловитись в цій темі.
Усі, хто був в мене в студії, бачили стопку дисків, за якими я настроюю системи. Це все перші копії з фірмових дисків, записаних на хороших світових студіях, а не Вася Рекорд фор ріал пацанс. Очевидно, що якщо би я йшов судити зі своїми дисками, то не взяв би Вєрку Сердючку чи Скрябіна, а прихопив би Джину Людвік, запис стерео-мікрофонами, і якщо Джина почне стрибати у вас від стійки до стійки, то хто сам собі злий Буратіно? Взяв би Генрі Манчіні, зведений оркестр, і якщо при звучанні тарілок, маракасів і інших цикаючих-шикаючих, а на деяких треках дуже інтенсивному, у мене складеться враження, що це сидить зграя котів і дряпає кігтями по алюмінієвих листах... Взяв би Шакіру, і якщо ваш мідбас не відтворить тієї фактури швидкої гри бас-гітари, чи взагалі мідбас почне гудіти... Візьму японські барабани, і якщо почую об'єм звучання не барабана, а вашого мідбаса і сабвуфера...
Любі друзі... Спорцмени... Давайте залишимо вам МуМу, Яску. Але давайте хай буде хоч одна організація, яка буде проводити змагання реальних життєвих систем, а не налаштованих під один диск, власники яких бояться опозоритись, коли хтось попробує заставити цю систему відтворити незнайомий їй музичний матеріал.
В цьому як раз і сенс змагань - провести повномасштабні випробування систем, а не оцінити, як вони можуть відтворити один відомий наперед диск.
Очевидно, що до суддівства повинні допускатись тільки хороші, фірмові диски.
Також кину каменюку в бік суддівства. Щось треба робити з суб'єктивізмом. Поговорив тут на днях з Володимиром, який заїхав до мене, про вінницький етап. Потрібно виробляти систему оцінки якості звучання. Наприклад, був суддя, який оцінював тиск нч-динаміків на грудну клітку як позитив. А я оцінюю такий тиск як помилку. Що з цим робити? Треба виробляти якусь систему.
|