Потихеньку продовжуєм.
Двері всередині уже готові:
Примірка з уже рідною картою:
Паралельно з цим перероблялися кишені дверних карт. Основа нових форм виготовлена зі скловолокна:
Потім з допомогою поліефірної шпатлівки зі скловолокном, шкурки і терпіння надавалось їм потрібного вигляду. Це перші прикидки:
І вже ближче до кінцевої форми:
Готуємо місце під гриль, і зроблено отвір.
якщо ви думаєте, що тут нарешті обійшлося без проблем, ви помиляєтесь. Основна була в грилях.
Ізначально я планував взяти лист перфорації, вирізати кусок потрібної форми і перетягнути все акустично прозорою тканиною. Ну, це я спрощено розказую, звичайно. Виявилось, що Юрій має знайомого, який, маючи в своєму розпорядженні різні металообробні станки, брався виготовити будь-яку перфорацію. Але. Спочатку мені були доставлені перфоровані листи, які пресувались на холодно, відповідно метал розтягнувся і став як море в бурю, весь в хвилях. Я спробував якось їх порівняти, але усугубляло проблему те, що метал використаний – нержавійка. Поки я займався стуканням молотка по металу, в Києві спробувати видавити гриль не з листа товщиною 0,8, а з міліметрового. І вроді як його не кривить.
Тоді я виготовив і надіслав до Києва шаблон, за яким мали на місці зробити готові грилі, потрібної форми... Не знаю, чому Юра так захопився цією ідеєю виготовлення грилів в Києві (він дуже наполягав), але... Два з половиною місяці машина стояла в очікуванні. Нарешті радісний голос Юри в телефоні – готово, надсилаю...
Повірте, сльози заважали говорити. Мало того, що на перфорацію наварили рамку, і стик між ними явно проявився би на акустично прозорій тканині, так ще й грилі виявились виготовлені не за надісланим шаблоном, їх сторони були не паралельні до стінок кишені.
Що робити? Купувати на і-бею перфорований лист – займе мінімум декілька тижнів часу... І тоді я взяв лист міліметрового металу, дрельку, шаблон, і насверлив грилі вручну. Це зайняло тиждень, перший пішов легше, але з другим довелось помучитись. Кожен отвір треба просверлити, потім зенкуванням з обох боків кожного отвору зняти фаску, щоб, залиті фарбою, краї набули округлої форми, вирівняти, зробити шпилькові кріплення (вкрутив гвинти з головками впотай, потім зовнішню поверхню прошпаклював і відшліфував).
Ліворуч київський гриль, праворуч мій, так би мовити, повний хенд-мейд. Різницю в формі і розмірах видно неозброєним оком.
Це примірка по місцю:
І, зрештою, готовий гриль:
Все, зараз завершую, треба їхати.
На затравку, пару фото готових грилів, вклеєних в кишені.
