Далі.
Як бачите з фотографій, гриль після пофарбування перетягнутий акустично прозорою тканиною. Тканина Монакор, вибрана через те, що її фактура в значній мірі подібна на вигляд штатних грилів Мерседеса.
Труднощі теж були з вибором матеріалу для перетяжки кишені. Справа в тому, що такі автомобілі не дуже вже хтось перешиває, тому в жодного з майстрів Львова шкірзамінника, який би повторював фактуру штатного вініла не виявилось. Були в залишку коричневий і сірий. Чорного нема і не буде. Спробував пошукати по Україні, всюди така ж відповідь. Але Юрію в Києві таки трапився шкірзамінник, що нагадував фактурою мерседесівський, на ньому і зупинились. Правда, він виявився надзвичайно капризним в роботі, варто його лише трошки потягнути, як одразу морщиться, тому з мене не сім, а всі двадцять сім потів зійшло, поки кишені набули завершального вигляду.
От декілька робочих фото готових карт:
Дуже гарно дивляться при закритих дверях (тільки на фото пластикова деталь кік-панелі ще не закріплена):
Мушу сказати, що всі, хто приходив послухати автомобіль, на двері не звертали уваги. В тому смислі, що вважали, що це такі заводські двері, і що на них дивитись. Що ж, при такому стилі інсталяції це, властиво, найвища похвала.
А знаєте навіщо в кишені оце віконце?
Воно є лише на лівій кишені, і лише в купе і кабріолетах.
Виявляється, згідно з ідеологією використання цих автомобілів, тобто, як машин вихідного дня, щоб власник ненароком не забув коли проходити наступний техогляд, в цьому місці, в кишені, в спеціальному пазу, лежить сервісна книжка. І через це віконце видно помітку з терміном проходження ТО. От вже прагматичні німці!
Добавлено через 49 минут
Підсилювачі.
Для розміщення підсилювачів, в багажнику, одразу перед баком було виготовлено платформу.
Це тестове збирання, чи все стає на свої місця. Зліва зверху видно ще поки що фазолінійний фільтр. Після заміни на фазокогерентний це місце виглядає так:
Взагалі вся апаратура помістилась дуже вдало, відкусивши від багажника по глибині від сили сантиметрів 8-9.
Сабвуфер.
Знову ж, автентичність вносить свої вимоги.
В результаті народився корпус „закритий ящик”, плоский, наскільки можна було з акустичної точки зору, під задньою поличкою. Динамік дивиться вверх через отвір в поличці, але дивиться він в кришку аптечки, яку треба ще перетворити в гриль.
Перші примірки:
Отвір під динамік з салону:
Ну а в кінцевому вигляді, перед встановленням гриля, все виглядало так:
Ця вставка довкола динаміка прикриває шість болтів, якими кріпиться ящик сабвуфера до полички довкола динаміка. Встановлена чисто з естетичних міркувань.
Взагалі сабвуфер кріпиться на 13 болтів, М8 та М6. Крім згаданих ще по два з кожного краю полички, прикриті штатними грилями штатної задньої акустики. А з боку багажника теж два з обох країв, і один по центру, під плафоном освітлення.
З боку багажного відділення все тепер виглядає так - зверху фрагмент сабвуфера, ззаду фальш-панель, що прикриває всю апаратуру:
І загальний вигляд:
Знову ж, згідно з вимогою, щоб все виглядало так, ніби на заводі зроблено, закрито наглухо і в гармонії з лініями обшивки багажника.
Далі був гриль. В нього мала перетворитись кришка, що прикривала на задній поличці аптечку.
Проблема, що стосувалась грилів фронту, в тій же мірі стосувалась сабвуферного. Але при одній думці про необхідність насверлити ще й його мене кидало в дрож, тому покрутивши в руках існуючий, придумав, як його привести до порядку.
Для цього довелось його розпиляти, попросити зварювальника, що працює по сусідству, щоб все зварив потрібним чином. Після цього гриль виглядав так:
Перфорація тепер запідлице з рамкою, залишилось гриль порівняти (його прохи повело під час зварювання, часу конструювати стапелі не було).
Це після вирівнювання і попереднього шліфування:
Примірювання до кишені, в якій уже вирізано отвір:
І нарешті гриль перетягнутий акустично прозорою тканиною ліворуч, і змонтований в кришку праворуч:
Остаточний вигляд:
Далі таки ще буде...