Не погоджусь. ІМХО можна досягнути лінійності при поганому тональному балансі. Якщо розкласти ТБ на фізичні складові, то це поєднання лінійності, фазової зведеності компонентів, тональної точності (правдивості). Як мінімум.
О! Лід скрес, панове! Я ж про це і кажу - ми, говорячи про сцену, часто зациклюємось на семи барабанах, які чомусь обов`язково мусять стояти рівномірно по всій торпеді, з четвертим точно посередині. Ні, вони усі мусять чітко розділятися - це і є ознака хорошої сцени. А по центру четвертий, чи перед водієм - ІМХО без різниці.
До слова, я ще жодної машини не чув (крім настроєних на одне конкретне місце прослуховування, але ми про такі не говоримо тут), в яких була б рівномірна сцена при чудовому тональному балансі. Щось одне завжди страдає.
Думаю, час вивести означення сцени, яке є на даний момент дискусії.
Отже, сцена - це чітке фокусування інструментів в просторі між лівим і правим краями сцени. Чітке фокусування і розділення інструментів одне від одного, якщо це має місце в записі.
Будуть уточнення, чи інші думки?